Лікування ревматизму

Ревматизм – системне запальне захворювання сполучної тканини інфекційно-алергічної природи з локалізацією запального процесу переважно в серцево-судинній системі, суглобах.

Основна його причина – вироблення імунною системою протистрептококових антитіл (зазвичай ревматизм розвивається через 2-3 тижні після ангіни, скарлатини, фарингіту та інших захворювань, викликаних стрептококовою інфекцією).

Ці антитіла починають атакувати білки сполучної тканини, подібні з антигенами стрептококів, і провокують аутоімунне запалення. Ревматизм частіше вражає дітей і молодих людей, у дітей перебіг зазвичай більш важкий, ніж у дорослих.

В даний час поширеність ревматизму в розвинених країнах становить 3-8 випадків на 10 тисяч населення. Ще 100 років тому смертність при ревматизмі досягала 40%, а частота розвитку вад серця – 75%. В останні десятиліття рівень смертності та частота розвитку важких ускладнень значно знизилися.

Але кардіологічні ускладнення ревматизму в Україні і сьогодні є однією з основних причин інвалідизації людей працездатного віку, зниження якості життя. Тому вкрай важлива рання діагностика ревматизму та своєчасне проведення комплексного лікування під контролем медичних фахівців. Тільки так можна уникнути рецидивів, переходу гострого ревматизму в хронічну форму та розвитку важких, незворотних ускладнень.

Лікування ревматизму та інших ревматичних захворювань є одним з пріоритетних напрямків діяльності клініки неврології та нейроортопедії Тайм+ у Києві. Лікарі клініки є експертами в області діагностики, лікування ревматизму та реабілітації пацієнтів ревматологічного профілю. Лікування та діагностика здійснюються відповідно до сучасних міжнародних стандартів.

Прояви ревматизму

Ревматизм – системне захворювання, можливе ураження будь-яких органів і систем, де є сполучна тканина.

Основні клінічні прояви ревматизму – кардит, поліартрит, мала хорея, кільцеподібна еритема, підшкірні вузлики.

Кардит (ревмокардит) – це запалення тканин серця (клапанів і епікарда, міокарда, на пізніх стадіях до процесу залучається перикард). Можливі симптоми:

• болісні або дискомфортні відчуття в області серця;
• тахікардія, аритмія;
• задишка;
• набряки ніг;
• блідість шкіри, синюшність губ.

Гострий кардит може перейти в хронічну ревматичну хворобу серця, при якій часто відбувається звуження (стеноз) мітрального клапана, розвивається аортальна недостатність.

Ревматичний поліартрит – запалення суглобів, в першу чергу колінних, ліктьових, гомілковостопних і променезап'ясткових. Можуть залучатися інші суглоби рук і ніг, ревматичний поліартрит зазвичай мігруючий, стан одних суглобів нормалізується, але запалення охоплює інші. Симптоми:

• суглобовий біль, що швидко наростає, часто в поєднанні з м'язовим;
• обмеження рухливості суглобів,
• виражена набряклість;
• почервоніння, місцеве підвищення температури.

Хорея Сиденгама (відзначається переважно у дітей і підлітків) – неврологічний розлад з такими проявами:

• на ранній стадії – напади безпричинного сміху, плачу;
• гіперкінез, безладні інтенсивні рухи з вираженою амплітудою;
• неконтрольовані посмикування рук, верхньої частини тулуба, м'язів обличчя, рідше ніг;
• м'язова слабкість, зниження м'язового тонусу;
• підвищена тривожність, нервозність.

Кільцеподібна еритема – ураження шкіри у вигляді рожевих, червоних плям, плоских або злегка виступаючих над поверхнею шкіри висипів, зазвичай кільцеподібних (у формі обідків).

Підшкірні ревматичні вузлики діаметром від 1 мм до 2 см найчастіше локалізуються на розгинальних поверхнях великих суглобів. Виглядають як горбки, на дотик щільні, малорухливі, безболісні. Зазвичай повністю розсмоктуються протягом 2-4 тижнів.

Найбільш поширені прояви ревматизму – кардит і поліартрит, часто вони поєднуються. У дорослих суглобовий синдром виражений у значно більшій мірі, ніж у дітей, а симптоми серцево-судинних порушень менш важкі.

Досить частий, хоча і необов'язковий прояв – ревматична лихоманка (підвищення температури, загальне нездужання, головний біль, посилене потовиділення). Крім лихоманки до «малих» діагностичних критеріїв ревматизму відноситься артралгія (суглобовий біль) без інших ознак запалення.

У рідкісних випадках ревматизм у дорослих і дітей супроводжується запаленням очеревини (перитонітом), серозної оболонки легень (плевритом) або серозних оболонок декількох внутрішніх органів одночасно (полісерозитом).

Ревматичні захворювання

Ревматизм (в зарубіжній ревматології використовується термін «гостра ревматична лихоманка») – одне з найпоширеніших ревматологічних захворювань. Також до сфери ревматології відносяться:

• системні (дифузні) ураження сполучної тканини (системний червоний вовчак, системна склеродермія, поліміозити тощо);
• системні васкуліти – запальні захворювання судинних стінок;
• артрити – запалення суглобів, у тому числі ревматоїдний артрит, інфекційні та реактивні артрити, псоріатичний, мікрокристалічний артрит (подагра), остеоартрит (артроз), анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерева).

Це основні групи ревматичних захворювань, також ревматолог може займатися діагностикою та лікуванням інших захворювань суглобів, позасуглобових м'яких тканин, кісток і хряща.

Діагностика ревматизму

При наявності клінічних симптомів ревматизму ревматолог призначає:

1. лабораторні дослідження для підтвердження запального процесу – загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові на С-реактивний білок (СРБ);
2. лабораторні аналізи для підтвердження попередньої бета-гемолітичної стрептококової А-інфекції-аналіз крові на антистрептолізин-О (специфічні стрептококові антитіла), мазок із зіву на стрептококи;
3. інструментальну, функціональну діагностику для оцінки стану серця – ЕКГ, ЕхоКГ, фонокардіографію.

Відповідно до сучасних стандартів діагностики виділяють великі та малі діагностичні критерії ревматизму

До великих відносяться основні клінічні прояви: кардит, поліатрит, хорея, кільцеподібна еритема, підшкірні вузлики. До малих:

• лихоманка (38°C і вище), біль в одному або декількох суглобах;
• підвищення ШОЕ в загальному аналізі крові та/або концентрації СРБ;
• збільшення інтервалу PR на ЕКГ.

Якщо підтверджена недавно перенесена БГСА-інфекція, діагноз «гострий ревматизм» ставиться при наявності 2 великих або 1 великого і 2 малих критеріїв. Для підтвердження рецидивуючого ревматизму достатньо 3 малих критеріїв.

Лікування ревматизму в Києві

Пацієнтам з ревматизмом в активній фазі, з вираженими симптомами кардиту, показаний постільний режим, рекомендована госпіталізація в стаціонар, в інших випадках лікування здійснюється амбулаторно.

Складові лікування ревматизму:

1. антибіотикотерапія для пригнічення стрептококової інфекції та профілактики її рецидивів;
2. прийом нестероїдних протизапальних препаратів або глюкокортикостероїдів, залежно від активності захворювання;
3. симптоматична медикаментозна терапія, схема якої розробляється в індивідуальному порядку, з урахуванням набору симптомів і їх вираженості;
4. індивідуальні заняття ЛФК з реабілітологом;
5. фізіотерапевтичні процедури, масаж та інші методи немедикаментозної терапії;
6. дієтотерапія.

Після одужання (досягнення ремісії) триває супровід пацієнта, моніторинг стану для своєчасного виявлення можливих рецидивів, періодично проводяться курси протирецидивної терапії.

Вартість лікування ревматизму в клініці Time+

Вартість лікування ревматизму в Києві залежить від активності запального процесу, переважаючих проявів. Складові вартості лікування – ціна консультацій лікаря ревматолога (первинної та повторних), ціна медикаментів, вартість лікарських маніпуляцій, фізіотерапевтичних процедур, послуг реабілітолога.

Профілактика ревматизму

Складові первинної профілактики ревматизму:

1. зміцнення імунітету, загартовування;
2. недопущення переохолоджень, виключення контакту з хворими на стрептококові інфекції;
3. рання діагностика та повноцінне лікування гострих стрептококових інфекцій, недопущення їх переходу в хронічну форму;
4. медичне спостереження за дітьми з обтяженим сімейним анамнезом (ревматизм, часті стрептококові інфекції у батьків).

Складові вторинної профілактики:

• диспансерне спостереження;
• протирецидивна медикаментозна терапія, схема, кратність і тривалість якої визначається ревматологом в індивідуальному порядку;
• курси санаторно-курортного лікування.