Артрит: види, симптоми, лікування в Києві

Артрит – загальна назва численної групи артропатій (захворювань суглобів). Артрити, поряд з артрозами, є поширеною причиною болю в суглобах, порушення їх функцій, обмеження рухливості, деформації. При артриті симптоми у жінок і чоловіків в цілому однакові, але статистика захворюваності різними видами артриту залежить від статі. Так, ревматоїдний артрит у жінок діагностується в 2,5 разів частіше, ніж у чоловіків. Деякі види артриту загрожують інвалідизацією. При різних видах артриту суглобів лікування може впливати як на прояви захворювання, так і на його причину, якщо вона піддається корекції.

Що таке артрит суглобів

Артритом називають запалення суглобів різноманітної природи (інфекційної, аутоімунної, метаболічної), яке може вражати окремі суглоби або суглобові групи. Запалення при артриті зачіпає всі елементи суглоба – капсулу, в яку він укладений, синовіальну оболонку, яка вистилає цю капсулу зсередини, та суглобові поверхні хряща. При хронічному перебігу відбувається поступове руйнування хрящової та кісткової тканини, деформація суглоба, можливе формування анкілозу – нерухомого з'єднання кісток. При відсутності або недостатній ефективності лікування артрит може ускладнюватися ураженням навколосуглобових структур – сухожиль, зв'язок, м'язів.

Симптоми та ознаки артриту

Перші симптоми артриту не завжди вказують на ураження суглобів. У продромальному періоді пацієнти відзначають підвищену стомлюваність, пітливість, незначне підвищення температури. Ці неспецифічні прояви можуть поєднуватися з періодичними болями в суглобах і ранковою скутістю.

Типові симптоми артриту на ранній стадії:

1. Болі запального характеру – відчуваються переважно в стані спокою, в другій половині ночі та вранці, при рухах можуть ставати менш інтенсивними або, навпаки, посилюватися.
2. Дефігурація суглоба – тимчасова зміна форми через набряклість, припухлість м'яких тканин.
3. Почервоніння шкіри над суглобом, іноді в поєднанні з місцевим підвищенням температури.
4. Тимчасове, зворотне обмеження рухливості через набряклість і больовий синдром.

При гнійному запаленні суглоба симптоми більш виражені, біль гострий, рухливість різко обмежена, температура тіла підвищена, відзначаються ознаки загальної інтоксикації.

Лікування гострих артритів може сприяти повному одужанню та зникненню всіх проявів, але деякі види артриту (ревматоїдний, псоріатичний) переходять у хронічну форму. В процесі прогресування хронічного захворювання з'являються нові ознаки артриту:

• деформація – стійка незворотна зміна форми суглоба через деструкції кістково-хрящових елементів, ураження сухожиль;
• стійка контрактура, виражене обмеження рухливості суглоба через заміщення еластичної сполучної тканини щільною фіброзною;
• на пізній стадії – анкілозування (повна втрата рухливості).

При деяких видах артриту суглобові прояви можуть поєднуватися з позасуглобовими, системними:

• ревматичний артрит часто супроводжується іншими проявами ревматизму – кардіологічними порушеннями, кільцеподібною еритемою шкіри;
• ревматоїдний – утворенням підшкірних вузликів, стоншенням шкіри, зниженням м'язової сили та тонусу;
• псоріатичний – специфічними шкірними проявами (бляшками).

Причини розвитку артриту

Запалення суглобів (артрит) може бути викликане різними причинами:

• збої в роботі імунної системи (гіперреакція, аутоімунна реакція);
• інфекція;
• метаболічні порушення;
• механічне пошкодження (травма або повторювані мікротравми);
• прогресування інших захворювань (остеоартроз, псоріаз шкіри).

Види артриту

Артрити класифікуються за різними критеріями:

• за особливостями перебігу – гострий, підгострий і хронічний (у фазі ремісії та фазі загострення);
• за кількістю уражених суглобів – моноартрит (одного суглоба, зазвичай великого – колінного, тазостегнового (коксит), плечового), олігоартрит (2-3) і поліартрит (пацієнти іноді називають його «артрит всіх суглобів», але коректніше говорити про множинне ураження);
• залежно від причини артриту виділяють 2 великі групи, інфекційні (бактеріальні, вірусні, паразитарні, грибкові, гонорейний, туберкульозний тощо) та неінфекційні (аутоімунної, метаболічної та іншої природи).

Існує також більш детальна класифікація артритів за етіологією.

Інфекційні – викликані проникненням специфічної або неспецифічної інфекції до порожнини суглоба з кровотоком, лімфотоком з інших органів, тканин, рідше – безпосередньо ззовні (при відкритій травмі, рані). Найбільш небезпечний різновид інфекційного артриту – гнійний (септичний).

Реактивні (в МКБ-10 розглядаються як підвид інфекційних). Це асептичне запалення суглобів, спровоковане гіпервідповіддю імунної системи на інфекційне ураження інших органів, при цьому безпосередньо в суглобової порожнини інфекція відсутня. Реактивний артрит розвивається через 2-4 тижні після прояву клінічних симптомів інфекції, найчастіше кишкової або сечостатевої. Симптоми запалення суглобів зберігаються до року, можливі рецидиви.

Ревматоїдний – аутоімунна патологія, як правило, спадково обумовлена. Запалення викликають антитіла (ревматоїдні фактори), які атакують клітини сполучної тканини. Механізм запуску аутоімунної агресії повністю не вивчений, до факторів ризику крім генетичної схильності відносяться зміни концентрації статевих гормонів в організмі, деякі інфекції, стреси, шкідливі звички. Це хронічне захворювання з несприятливим прогнозом, лікування артриту може тільки уповільнити його прогресування. Аутоімунне захворювання з ураженням суглобів, яке розвивається в дитячому, підлітковому віці (до 16 років), класифікується як ювенільний ревматоїдний артрит.

Подагричний (подагра) – найпоширеніший вид кристалічних артритів. Пов'язаний з метаболічними порушеннями, які призводять до скупчення в суглобовійпорожнини кристалів сечової кислоти, що провокують запальний процес.

Ревматичний – аутоімунне запалення суглобів (переважно великих суглобів кінцівок), викликане антитілами проти стрептококової інфекції, один із проявів ревматизму.

Травматичний (постравматичний). Запальна реакція може розвиватися у відповідь на механічне пошкодження суглоба або навколосуглобових структур, а також внаслідок інфікування відкритої травми.

Псоріатичний поєднується зі шкірним псоріазом і в більшості випадків розвивається як його ускладнення, зрідка суглобові симптоми передують шкірним. Схильність до псоріатичного артриту, як і до шкірного псоріазу, генетично обумовлена, ймовірно, в розвитку захворювання відіграють роль аутоімунні механізми. Перебіг хронічний, прогресуючий, лікування артриту переважно симптоматичне.

Анкілозуючий спондилоартрит – запальне захворювання хребта (іноді в поєднанні із запаленням периферичних суглобів), яке супроводжується прогресуючим обмеженням його рухливості. Природа запалення, ймовірно, аутоімунна.

Остеоартрит іноді розглядають як один з видів артриту. Але в МКБ-10 цей термін використовується як синонім терміна «артроз» (остеоартроз), а артрози та артрити – різні групи артропатій. Хоча артроз часто супроводжується синовітом, а запальний процес може поширитися за межі синовіальної оболонки, перейти в артрит.

Діагностика артриту

Діагностика артриту починається з опитування й огляду, під час якого, зокрема, оцінюється рухливість суглоба та характер болю. Після консультації ревматолог або ортопед призначає додаткові дослідження:

• рентгенографію, за показаннями – УЗД, МРТ суглобів;
• розширений загальноклінічний аналіз крові з ШОЕ;
• аналіз на С-реактивний білок.

Залежно від особливостей клінічної картини можуть призначатися:

• аналізи крові на антитіла;
• аналізи крові та сечі на сечову кислоту;
• аналізи на специфічні інфекції;
• пункція суглоба та дослідження синовіальної рідини – макроскопічне, мікроскопічне, біохімічне;
• у складних випадках – діагностична артроскопія (вивчення суглоба зсередини, взяття біоптату для гістологічного дослідження).

Лікування артриту в Києві

При артриті суглобів лікування може бути спрямоване на:

• купірування запалення, зняття набряклості, полегшення болю, відновлення рухливості (симптоматичне лікування артриту);
• причину, яка спричинила запалення, або механізм його розвитку (етіотропне та патогенетичне лікування артриту);
• профілактику рецидивів, уповільнення прогресування.

Лікар приймає рішення, як і чим лікувати запалення суглоба, з урахуванням його причини, форми, стадії.

1. При ревматоїдному артриті проводиться базисна терапія антиревматичними, імуномодулюючими препаратами, біологічна терапія.
2. Етіотропне медикаментозне лікування при артриті метаболічної природи (подагрі) направлено на пригнічення синтезу сечової кислоти, стимуляцію виведення сечової кислоти та азотистих шлаків з організму.
3. Чим лікувати артрит інфекційної природи, залежить від збудника. Для етіотропної терапії можуть застосовуватися антибіотики, антимікотики, специфічні хіміопрепарати (протитуберкульозні), НПЗЗ.

Гострий артрит лікується переважно медикаментозно. В першу чергу купіруються симптоми, паралельно, якщо це можливо, проводиться етіотропне лікування. Лікар визначає, чим зняти біль при артриті, що робити далі, після усунення гострих проявів. Залежно від вираженості запальної симптоматики та її природи можуть призначатися:

• місцеве та системне застосування нестероїдних протизапальних;
• навколосуглобові (периактікулярні) блокади кортикостероїдів, анестетиків;
• пункція (прокол) суглоба для видалення запального ексудату та подальшого введення лікарських препаратів всередину порожнини;
• антибіотикотерапія;
• на додаток до медикаментозної терапії – екстракорпоральне очищення крові від сполук, які викликають запалення (антитіл, ЦІК, солей сечової кислоти).

При підгострому перебігу і хронічному артриті в фазі ремісії може проводитися підтримуюча медикаментозна терапія в поєднанні з немедикаментозною. Її складові:

• масаж суглобів, кінцівок;
• фізіотерапевтичне лікування артриту – апаратні процедури, бальнеотерапія;
• ЛФК, кінезітерапія.

Вартість лікування артриту

Оскільки лікування артриту має бути комплексним, і для кожного конкретного випадку розробляється персоналізована схема, вартість лікування визначається в індивідуальному порядку та може включати в себе ціну:

• медикаментозних препаратів;
• пункцій, блокад та інших лікарських маніпуляцій;
• фізіотерапевтичних процедур;
• індивідуальних занять з реабілітологом, сеансів масажу.

Профілактика артриту

Оскільки причина ревматичних захворювань, псоріазу не з’ясована, первинна профілактика артриту не завжди можлива. Пацієнтам з хронічними формами артриту та тим, хто хоч раз перехворів на гострий артрит, необхідний комплекс заходів, спрямованих на попередження рецидивів, загострень (вторинна профілактика). Загальні заходи профілактики артриту:

• зміцнення імунітету, особиста гігієна, профілактика та своєчасне лікування інфекційних захворювань;
• здорове збалансоване харчування з обмеженням вмісту в раціоні цукру, солі, жирів. При схильності до подагри рекомендовано обмежити вживання м'яса, риби, субпродуктів, бобових та інших продуктів, багатих на пурини;
• здоровий спосіб життя, відмова від куріння, алкоголю, контроль ваги;
• максимально можливе виключення впливу факторів, які можуть спровокувати запуск запальної реакції – переохолодження, перевантаження суглобів, травм, стресів;
• регулярні дозовані фізичні навантаження.

Переваги клініки Time+ в лікуванні артриту

Діагностику та лікування артритів в клініці Тайм+ здійснює лікар-ревматолог з 23-річним стажем роботи:

• проводиться точна диференціальна діагностика, що дозволяє розробити найбільш ефективну схему лікування артриту з урахуванням його природи. У разі необхідності можна отримати консультацію суміжних фахівців – ортопеда, невролога, ендокринолога;
• персоналізований підхід підвищує ефективність лікування артриту;
• застосовуються передові методи медикаментозної та немедикаментозної терапії, поєднання яких забезпечує швидке відновлення функцій суглобів при гострому артриті та досягнення стійкої ремісії при хронічному;
• у штаті клініки Тайм+ є реабілітологи, фахівці з масажу та ЛФК, психотерапевт. Пацієнти з різними видами артриту можуть пройти фізичну та психологічну реабілітацію.

Список літератури

1. Physical Activity Guidelines Advisory Committee Physical Activity Guidelines Advisory Committee Report, 2008. Washington, DC: US Department of Health and Human Services; 2008.
2. Реактивные артриты: диагностика и лечение/ Бельгов А.Ю.// Лечебное дело. – 2009.
3. Пострептоккоковый артрит/ Шостак Н.А., Абельдяев Д.В., Карпова Н.Ю., Тимофеев В.Т., Филыиина В.Л.// Научно-практическая ревматология. – 2003.
4. Eular Compendium on Reumatic Diseases \ Ed.J.W.Bijlsma. — 2009. — 825 p.