Лікування порушень сну в Києві

Різні розлади сну – поширена проблема, яка за відсутності лікування прогресує та призводить до виснаження всіх систем організму, погіршення психічного та соматичного здоров'я, зниження працездатності та якості життя.

Що робити при частих, повторюваних порушеннях сну, як з ними боротися? Якщо впоратися з проблемою власними силами не вдається, необхідно звернутися до фахівця – невролога, клінічного психолога або психіатра.

Види розладів сну

Розлади сну – загальна назва групи неврологічних захворювань, при яких порушується нормальна тривалість, якість та/або структура сну.

До них відносяться:

1. безсоння (інсомнія) – найпоширеніший вид;
2. гіперсомнії – ідіопатична, нарколепсія, синдром Клейне-Левіна;
3. рухові розлади уві сні – синдром неспокійних ніг, синдром і хвороба періодичних рухів ніг;
4. порушення дихання уві сні – синдроми обструктивного, центрального і змішаного апное сну;
5. порушення циркадного ритму (добового ритму сну-неспання);
6. парасомнії (поділяються на порушення фази швидкого сну, фази повільного сну та інші порушення). Це різні патологічні або небажані відчуття, стани, дії, які виникають/виконуються під час різних фаз сну, засинання, нічного пробудження (нічні кошмари, галюцинації сну, сноходіння, сноговоріння, сонний параліч, енурез та інші патології сну).

Причини та ознаки розладу сну

Основні причини розладів сну:

1. недотримання правил гігієни сну;
2. збій добового ритму вироблення «гормону сну» мелатоніну внаслідок зміни часових поясів, позмінної роботи, систематичних порушень світлового режиму;
3. вікове скорочення вироблення мелатоніну в літніх людей;
4. неврологічні захворювання, органічні ураження головного мозку;
5. психічні розлади;
6. ЛОР-патології, ожиріння, гормональні порушення, які призводять до звуження, перекриття просвіту ротоглотки уві сні та гострої нестачі кисню (обструктивного апное сну);
7. різні соматичні патології, які супроводжуються больовим синдромом, порушеннями дихання та серцевого ритму, частими позивами до сечовипускання, інтенсивним свербінням тощо.

Гостре безсоння може розвинутись як реакція на стрес і зникнути безслідно, якщо вдасться нормалізувати психоемоційний стан.

Але часто після декількох епізодів гострого безсоння у людини виникає страх втрати сну та негативних наслідків недосипання, який перешкоджає засинанню, стає нав'язливим і призводить до розвитку хронічного безсоння.

У літньому віці хронічне безсоння та інші порушення сну часто пов'язані з поєднанням декількох факторів – гормональною перебудовою, численними соматичними та неврологічними хворобами.

Прийом деяких лікарських препаратів, зловживання кавою й енергетиками, алкоголь, куріння можуть як спровокувати, так і посилити порушення.

Для кожного виду порушень характерні свої прояви:

1. при безсонні людина насилу засинає (для засинання потрібно більше півгодини), погано спить. Сон неспокійний, поверхневий, переривчастий, з частими нічними пробудженнями та/або передчасними пробудженнями під ранок. Результат – відсутність відчуття повноцінного відпочинку, млявість і дратівливість вдень;
2. особливий різновид – поведінкове безсоння, коли засинання неможливе без виконання певного ритуалу. Цей розлад є більш типовим для дитини (потрібне заколисування, годування груддю, колискова або казка на ніч), але зустрічається й у дорослих;
3. при гіперсомніях відчувається сильна сонливість протягом дня, не пов'язана з недосипанням у нічний час. Можливі раптові засинання;
4. для порушення циркадних ритмів характерний зсув часу засинання та пробудження на 2 години та більше, втрата нічного сну в поєднанні з сонливістю вдень;
5. ознака синдрому неспокійних ніг – часті скорочення м'язів ніг уві сні, потреба ходити, рухати ногами перед сном;
6. також рухові розлади можуть проявлятися бруксизмом (скрегіт зубами), ритмічними посмикуваннями тулуба, голови;
7. ознаки порушення дихання уві сні – раптова короткочасна зупинка дихання, напад задухи, хропіння та стогони уві сні;
8. при різних видах парасомній людина може ходити, говорити, їсти уві сні, прокидатися з криком і сильним збудженням, відчувати в момент засинання або під час сну сильний різкий шум у вухах тощо. Ці порушення поведінки та відчуттів часто супроводжуються амнезією, вранці людина не пам'ятає про свої дії, переживання.

Чому важливо звернутися до фахівця невролога

Іноді для відновлення сну досить скорегувати спосіб життя, нормалізувати режим, позбутися шкідливих звичок, усунути фактори, які спровокували напад гострого безсоння.

Часто розлади сну – не самостійна проблема, а один із проявів захворювань, діагностика та лікування яких в основному відносяться до сфери компетенції неврології або психіатрії.

Марно боротися з проявами, не розібравшись, чому вони виникли, та не усунувши причину. Хронічні порушення сну будь-якої природи необхідно лікувати, щоб попередити розвиток ускладнень (гормональних збоїв, метаболічного синдрому, стійких порушень артеріального тиску, депресії та тривожно-депресивного синдрому, зниження імунітету та інших патологій).

Діагностика порушень сну

Діагностика порушень сну починається зі збору анамнезу, вивчення скарг, застосовуються спеціальні опитувальники.

У разі ймовірного зв'язку порушень сну з психічними, гормональними розладами, соматичними захворюваннями, або розвитком ускладнень відповідного профілю невролог направляє пацієнта на консультацію до клінічного психолога, психіатра, ендокринолога та інших фахівців. При обструктивному апное сну показана консультація отоларинголога.

Найбільш інформативним методом діагностики всіх видів порушень сну є полісомнографія – моніторинг нічного сну. У зв'язку з високою вартістю дослідження та необхідністю всю ніч перебувати в спеціальній палаті клініки його призначають тільки за показаннями, в складних випадках.

Також можуть призначатися лабораторні та інструментальні дослідження для диференціальної діагностики (з'ясування причин порушень сну), їх перелік визначається в індивідуальному порядку в залежності від симптомів, анамнезу.

Лікування розладів сну в клініці Time+

У клініці Тайм+ лікування розладів сну здійснюється з урахуванням їх причин, індивідуальний план терапії розробляється за підсумками комплексної діагностики.

При розладах органічної природи (неврологічних, гормонально обумовлених тощо) основним напрямком є лікування основного захворювання, яке може доповнюватися боротьбою з проявами (симптоматичною терапією). У разі необхідності об'єднуються зусилля фахівців в області неврології, психіатрії, ендокринології та інших лікарів.

Основні складові лікування хронічного безсоння та інших порушень сну неорганічної (психогенної, екзогенної) природи – психотерапія, когнітивно-поведінкова терапія (лікар з'ясовує, чому виник розлад, і навчає пацієнта, що робити, щоб його позбутися).

Складові комплексної терапії:

1. консультування з питань гігієни сну;
2. навчання прийомам самоаналізу, самоспостереження, ведення щоденника сну та сновидінь;
3. освоєння технік розслаблення;
4. формування набору установок поведінки та мислення, що полегшують засинання;
5. за показаннями – медикаментозна терапія, схема якої розробляється в індивідуальному порядку;
6. в якості допоміжних можуть застосовуватися деякі види масажу, фізіотерапевтичні процедури та інші методи немедикаментозної терапії.

Вартість лікування

Вартість лікування розладів сну залежить від виду та причини порушення. Орієнтовна вартість лікування в клініці Тайм+ визначається в індивідуальному порядку після складання плану терапії.

Як допомогти собі самостійно

Відновити повноцінний сон, скорегувати порушений ритм сну допоможе дотримання таких рекомендацій:

1. дорослим слід спати не менше 7 годин на добу;
2. не порушувати режим сну та неспання;
3. постіль повинна бути зручною, місце сну – усамітненим, добре захищеним від світла та шуму;
4. корисні прогулянки перед сном, дозована фізична активність протягом дня (тренування перед сном небажані через можливий збудливий ефект);
5. увечері слід уникати будь-яких дій, які провокують неспокійний тривожний стан;
6. за кілька годин до сну відмовитися від важкої їжі, вживання алкогольних і збуджуючих напоїв, куріння, обмежити вживання рідини;
7. мінімум за 40 хвилин до засипання припинити використання будь-яких електронних гаджетів;
8. варто освоїти техніки розслаблення (дихальна гімнастика, медитація, аутотренінг).