Біль в обличчі також називається прозопалгією, діагностувати і виявити причини її появи досить складно. Це залежить від безліч факторів. Один з них – величезна кількість нервових закінчень на поверхні обличчя. Також в області обличчя є безліч важливих нервових поєднань, які повязані з важливими органами та іншими системами організму.
Болі обличчя можна розділити на дві великі групи:
Класифікація болів в обличчі
Виходячи з джерела появи болю в обличчі, можна виділити кілька різновидів:
Больові відчуття також можуть бути різними – мігруючими, пульсуючими, тупими, гострими і ниючими.
Варто зазначити, що біль в обличчі може проявлятися як супутній симптом при деяких захворюваннях. Наприклад, біль може бути повязаний з мігренню. А ось якщо біль доповнюється такими симптомами як жар, печіння, нудота або блювота, пульсація судин, то це свідчить про загострення гіпертонічної хвороби.
Невралгія трійчастого нерва
Невралгія трійчастого нерва є однією з найпоширеніших причин больових відчуттів в області обличчя. Як зрозуміло з назви, при цьому синдромі уражаються гілки трійчастого нерва. У симптоматичної картині проявляється нападами пекучого болю. Часто неприємні больові відчуття концентруються. Больовий напад провокується натисканням на уражені ділянки.
До причин появи такого больового синдрому можна віднести:
Діагностика та лікування болів в обличчі
Для того, щоб точно визначити причини появи больових відчуттів в обличчі необхідна професійна діагностика. Самостійна постановка діагнозів призводить до складання неправильної (а часом такої, що погіршує ситуацію) моделі лікування. Будова мускул, кісткової структури і нервових закінчень обличчя дуже складне. Без спеціальних знань виявити причини того чи іншого синдрому практично неможливо. Тому при виникненні болю в обличчі рання діагностика допоможе уникнути подальшого погіршення ситуації.
Особливості лікувального процесу в клініці time +
Після збору діагностичних даних наші неврологи точно встановлюють причину болю і супутні захворювання (якщо вони є). Потім команда фахівців підбирає найбільш доцільну модель лікування і набір медикаментозних засобів. Виходячи з терапевтичної цінності, можуть призначатися також фізіотерапевтичні та інші немедикаментозні засоби.